середа, 25 квітня 2007 р.

Лист кременчужанина П.Жовтяка

Господарі народної влади

Країна, де панує зневага до людини, культури і мови, зрада, брехня, підкупи, країна нездатна повноцінно розвиватися, - виникає хаос, настає руйнація держави, а згодом і зникнення як такої.
На превеликий жаль, Україна якраз і йде до цього.
Ця еліта, яка знаходиться при владі, зневажає свій народ, принижує його, вона хоче царювати, щоб їхнім забаганкам ніхто не перешкоджав.
Вони бояться волевиявлення простого народу, який протестує проти їхнього свавілля, зубожіння свого життя, адже те подорожчання, яке пройшло за останні 7 місяців на промислові, продовольчі товари майже в 2 рази.
Тепло в квартирах, газ, воду холодну і гарячу, електроенергію в 2-3 рази, а в таких містах, як Донецьк, Луганськ, Харків, Миколаїв навіть в 3-4 рази.
Невиплата заробітної плати та її зниження, люди озлоблені, доведені до відчаю, що й призводить до страйків, голодування і навіть погрози шахтарів різати собі вени в разі невиплати заробітної плати і заборгованості, причому все це проходить там, де повністю контролює партія Регіонів. Влада не хоче задовольняти вимоги шахтарів.
Їм потрібний народ, який би підкорявся їхнім забаганкам, сліпо виконували те, що вони запланували.
Вони культивують зраду і називають її політикою. Зауваживши презирливе ставлення один до одного, вони починають вишукувати самобутню ідею, а замість неї знаходять клоуна, який бадьоро цитує вислови інших клоунів.
Розчленити опозицію - ось головна мета предантихристових емісарів. Зламати поодинці...
Не дай, Боже, нам всім, єдиновірним, стати в ряди послідовника кайзера - Януковича. І все ж таки в їхні ряди перекидаються іуди Кінахи, Ковтуненки, Поліщуки, Надоші. Ясно, що не так просто за якість ідеї, а посади та мільйони доларів, та воно й згадаємо причетність Кінаха до Бориспільського аеропорту. От тепер він доведе свою справу до кінця, коли тоді не вдалося. Та не пасе задніх і мразь Надюша, продавшись за зелені, бо можна поки що грабувати під притулком ЗЕКа Януковича та його влади, бо бач, коли балотувався на мери м.Кременчука, вимагав гроші, котрі були виділені на вибори. Взамін він не буде балотуватися і уступає своє місце Глухову чи Матицину. А от тих людей, які виступають за справедливість, не підтримують цю владу, їм інкримінують кримінальні справи, які вони не спричиняли.
Ця влада повертається до Кучмівських методів.
Народ обдурений, ображений зрадами, заморений голодоморами, замордований НКВДистами. Український народ до цього часу відчуває отой гніт, який залишився в його пам'яті, який пережили або знають за переказами дідів, батьків.
Стараються замовчувати за ті погрози, що відбуваються, хабарі, тиск з боку чиновників, правоохоронних органів, податківців. Боязнь бути покараним за сказану правду. До того часу буде це зло, поки не буде замінено смердючо-бандитське збіговисько нинішньої Верховної Ради.
На жаль, багато людей, не усвідомлюючи свої дії, підтримують державне кодло, яке знаходиться при владі. Вони задурманили їм голови, ті, що знаходяться біля того корита, де можна щось поки вкрасти, зайнятися корупцією, обдурити їх же. Так, візьмемо східні області України, там найбільше корупції, здирництва, вбивств, саме там найбільше підняті ціни на продукти споживання, промислові товари, житлово-комунальні послуги. Там люди обдурені, залякані бандитськими угрупованнями на зразок Ахметовщини, Боблак (Єнакієве), Медведь (Константинівка), В'ячеслав Фролов і Едуард Брагинський м.Донецьк, звідки і вийшов Янукович.
Ці люди зайняті лише собою, своєю владою, бізнесом, їм немає ніякого діла до людей, які їздять в автобусах, тролейбусах, метро чи ходять пішки. Правова реформа лише на словах, а не на ділі - ніхто нічого не робить.
Сьогодні претензії до держави Україна. До її імітаційної сутності неспроможної захистити культурні інтереси і прагнення тих, чиїм іменем її легітимізовано - українців.
Українців не лише в суто етнічному сенсі, а всіх тих, котрі усвідомлюють себе громадянами саме України, а не просто жителями цієї тимчасово незалежної території.
Великою мірою - це реакція на майже тотальне панування в нашій державі чужинської культури.
То хіба про якийсь престиж може йти мова? Той будівний проект, що напряму сприяє побудові комунізму, начебто згорнули. Але по суті культурних змін у суспільстві не відбулося. Мовби рівень престижності нав'язати указом або купити за гроші.
Саме ця влада привела Україну до невизначеності. Іде боротьба за ресурси, фінанси. Держава стала непослідовною як у міжнародній, так і у внутрішній політиці, слаба, не консолідована - ніхто з такою державою не буде мати ніякої справи.
Дійшли до абсурду - указ Президента уже нелегітимний, Конституційний Суд недієздатний виконувати свої повноваження, за 7 місяців не зміг прийняти жодного рішення, ідуть погрози в їх сторону, якщо вони визнають указ Президента конституційним про розпуск Верховної Ради.
Партія Регіонів боїться перевиборів, адже шанси виграти вже й не досить великі, бо демократичні партії об'єднались, а це означає вони приречені на поразку. А як не хочеться відходити від годівнички, бо вони ще не встигли накрасти мільярди, щоб забезпечити себе, своїх дітей, онуків, правнуків, уже бувши не при владі. Вони виводять на майдан десятки обманутих, ображених, обкрадених людей, оплачуючи їм по 150 грн. на добу.
Люди з ними погоджуються, не усвідомлюючи, яке зло чинять для самих себе. Тож порахуйте, в яку копійку обходяться оті демарші на добу і скільки днів вони уже вивозять багатотисячні мітинги на майдан.
Звідки ці гроші в них появилися?
Задумайтеся, люди добрі, чи потрібно таку злодійську владу підтримувати. Тож нехай оці гроші повернуть вам на заробітні плати, пенсії і т.д.
За словами Азарова, якщо ще затягнеться оце "протистояння" на два тижні, значить, країна впаде в грошовий кризи. Так чому ж той же Азаров не вимагає від Януковича і його партії відмовитися від безглуздих акцій протесту з десятками тисяч в кожен день виходу людей на майдан за гроші.
Тож він не хоче, щоб в країні закінчився хаос, адже в цьому хаосі мільярди гривень крадуться і перераховуються, вивозяться через організовані вільні зони за кордон.
Оце, мої Українці, єсть правда.
Тож є над чим задуматись.
Чи потрібні нам вибори, щоб змінити осине гніздо?

П.Жовтяк

Кременчук,
квітень 2007 р.