Президент-саботажник

Зміною керівника фракції НУНС та спробою розвалити коаліцію Ющенко хоче «підвисити» уряд, позбавивши країну єдиної працюючої гілки влади

За інформацією газети «Комерсант-Україна» (№ 182 від 23 жовтня), глава СП Віра Ульянченко не виключає можливості відставки лідера фракції НУ-НС Миколи Мартиненка і повернення на цю посаду В’ячеслава Кириленка. Видання стверджує, що 22 жовтня члени фракції НУ-НС відновили збір підписів за відставку Мартиненка.
23 жовтня Кириленко заявив, що в НУ-НС зібрана вже достатня кількість голосів для зміни лідера фракції.
26 жовтня депутати від НУ-НС Борис Тарасюк та Олесь Доній заявили, що легітимного списку з підписами депутатів від НУ-НС за відставку Мартиненка не існує.

Команда Президента Ющенка продовжує планову дестабілізацію економічної та соціально-політичної ситуації у державі. Саме на це розраховані спроби проющенківських депутатів шляхом заміни керівника фракції НУНС розвалити коаліцію. Головна мета – «підвісити» Уряд, позбавити країну єдиної відповідальної гілки влади.

Ця чергова ініціатива президентського оточення демонструє найгірші деструктивні якості самого Ющенка. Максимально дискредитувавши такий інститут влади як «Президент», він свідомо ускладнює і без того непросту в умовах світової кризи роботу Тимошенко. Головна мета – заплямувати репутацію прем’єра напередодні президентських виборів, не допустити її перемоги та підіграти Януковичу, з яким Ющенко домовилося про співпрацю.

Президенту перед початком виборів потрібно визначитися зі своєю роллю у кампанії, а також чітко і публічно назвати своїх союзників. Люди мають знати разом у парі з ким він іде на вибори. Він має прямо вказати на Віктора Януковича та Арсенія Яценюка. Судячи із синхронності заяв та узгодженості їхніх дій, про це й так всі здогадалися. Щодо питання, кого він бачить своїм головним ворогом, давно ні у кого сумнівів немає. Ющенко і Янукович сьогодні – це єдиний кандидат, двоголовий змій, головна мета якого – заковтнути Тимошенко.

Ющенко намагається на персональному рівні протидіяти Тимошенко. Такий спротив пояснюється звичайними політичними ревнощами та заздрістю до більш успішного екс-соратника по Майдану, а також особистою ненавистю до чинного прем’єра, яка прогресує у Президента останні кілька років.

Найгірше, що у своєму протистоянні із керівником Уряду Президент вдається до відвертого нехтування національними інтересами.

Ющенку потрібно вийти на публіку і чесно заявити своєму виборцеві – «я не люблю Тимошенко». Це буде справедливо, а головне – виборець зрозуміє мотиви поведінки Ющенка та його команди. Народ має знати, що саме Ющенко та його Секретаріат роблять все можливе для ускладнення роботи Уряду, для свідомого розвалу Коаліції, не зупиняючись навіть перед відвертими фальсифікаціями.

Варто нагадати, що такими брудними методами діяв колись і Президент Кучма. Щоправда, показники довіри та впливовості у нього були значно вищими за сьогоднішнього Ющенка. Тому потуги нинішнього гаранта з метою зупинити Тимошенко на фоні всесильного колись Кучми виглядають не інакше як пародія.

Як зазначили в експертних та журналістських колах, те, що Ющенко вдався до самовисування, стало яскравим результатом його «вдалої» роботи на посаді Президента протягом п’яти років. Ющенко так настарався за ці роки, що й висунути його нема кому: і він нікому не довіряє, і йому вже ніхто не хоче довіряти долю країни ще на п’ять років. Не зважаючи на це, Ющенко і далі вперто гне свою деструктивну лінію: позбавити Уряд міністрів, підтримки парламенту, підтримки Президента, а тепер ще й легітимності... Без Уряду Тимошенко країна наступного ж дня кане в прірву, але Ющенко впевнений у своїй правоті, у власній історичній місії. Зупинити його не зможе ніщо – окрім виборів, до яких народу України залишилось протриматися вже не так довго.